How to get MPs from Chernihiv to solve local problems without corruption?

Суспільний порядок денний для виборчих округів Чернігова.

Як підключити народних депутатів – мажоритарників від Чернігова до вирішення місцевих проблем без корупції?

Іван Сікора, експерт з питань антикорупційної та бюджетної політики Фундації «Відкрите суспільство», керівник проекту «Громадський моніторинг виділення фондів для округу»

Депутати-мажоритарники відіграють важливу роль у вирішенні місцевих проблем, які через брак коштів або повноважень не можна вирішити на місцевому чи обласному рівнях. Що робити виборцям двох виборчих округів Чернігова (205 та 206) аби їх представники у парламенті  (С.Березенко та М.Микитась) допомогли вирішити важливі, масштабні та гострі місцеві проблеми без ризиків політичної корупції?  В рамках проекту «Громадський моніторинг виділення фондів для округу» було розроблено бачення ТОП-10 проблем та об’єктів «суспільного» порядку денного для виборчих округів №97 (Київська область, м. Бровари, Березань та Баришівський район) та №19  (Волинська область, м. Володимир-Волинський, Нововолинськ, Володимир-Волинський, Іваничівський та Любомльський райони),  а також сформований перелік проблем та об’єктів, які б мали бути у порядках денних народних депутатів обраних до парламенту від  для м. Чернігова.  

Грошей стало більше, а  проблеми залишилися…

Попри те, що завдяки фіскальній децентралізації  грошей у місцевих бюджетах стало більш, проте масштабні інфраструктурні проекти переважно так і залишаються поза увагою місцевої влади через брак коштів або повноважень. А це і реконструкція комунальних доріг, поточний ремонт порівняно великих ділянок місцевих доріг, реконструкція зношених систем водопостачання, водовідведення та теплопостачання, вирішення питань викидів у  водойми чи в атмосферу промислових підприємств, впорядкування полігонів твердих побутових відходів чи вирішення питань із стихійними сміттєзвалищами, реконструкція шкіл, лікарень та значних за розміром парків. Всі ці об’єкти потребують залучення коштів державного бюджету.

Бачення ТОП-10 проблем та об’єктів «суспільного» порядку денного  виборчих округів Чернігова  включають проблеми та об’єкти в різних сферах. Їх перелік та актуальність  обговорювалися під час тренінгу «Як співпрацювати з народним депутатом для вирішення проблем округу та оцінювати його внесок у їх вирішення?»  у липні 2016 року, який проводила Фундація «Відкрите суспільство» у Чернігові.

Серед екологічних проблем варто звернути увагу на необхідність рекультивації полігону твердих побутових відходів  (ТПВ) в мікрорайоні Масани та побудова  заводу по переробці сміття. Ця проблема вже неодноразово піднімалася як під час виборчих кампаній, так і під час публічного обговорення цієї проблеми, що було ініційоване та організоване народним депутатом Олександром Черненком в рамках програми USAID-РАДА у квітні 2016 року. За різними оцінками, кількість ТПВ на території полігону становить близько 5,55 млн тон або 22,2 млн метрів кубічних, щорічно на 29 гектарів сміттєзвалища вивозять близько  600 метрів кубічних відходів, яких за всі роки зібралось більше 6 мільйонів тон.

Актуальною є проблема заборгованість із виплатою заробітної плати на  підприємствах Чернігова. Це і борги ПАТ «Домобудівник», ДП «Чернігівський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» та ПАТ «Чернігівбуд» зі структурними підрозділами.

Вже неодноразово піднімалося питання створення у м. Чернігові індустріального парку «Чернігів промисловий» на базі колишнього підприємства ПАТ «Чернігівське «Хімволокно». Питання знаходиться в порядку денному обласної та міської влади (затверджено склад робочої групи, якою розроблено проект концепції індустріального парку «Чернігів промисловий», наразі проводяться консультації та опрацьовується можливість щодо реалізації цього проекту), але для суттєво просування у цьому питанні варто не лише більша активність на місцевому рівні, але й впровадження змін до чинного законодавства яким би запроваджувалися податкові та митні інвестиційні стимули для нових виробництв в Україні через механізм індустріальних парків. Нещодавно у парламенті у першому читанні було прийнято за основу законодавчий пакет (№№2554а-д та 2555а-д) який робить спробу запровадити та зробити більш ефективним цей інвестиційний інструмент для залучення інвесторів. Бо ж не секрет, що без інвестицій (державних та приватних) навряд чи можна очікувати на розвиток економіки, зменшення безробіття та бідності.

Отримання чернігівськими підприємствами як то заводом радіоприладів «ЧеЗаРа», 171-й Чернігівським ремонтним заводом, підприємством «Сіверянка» та іншими оборонних замовлень є актуальним для забезпечення зайнятості містян. До 2012 року на підприємстві «ЧеЗаРа» працювало понад 3000 працівників, але внаслідок скорочень починаючи із 2012 року залишилось працювати лише близько 1,0 тис. осіб. Проблема відсутності замовлень держави оборонного напрямку,  гостро стоїть у місті Чернігові. У травні 2015 року Президент України П.Порошенко перебуваючи на навчальному полігоні Десна доручив збільшувати обсяги державного замовлення на оборонних підприємствах Чернігівщини, зокрема на «171 Чернігівському ремонтному заводі». Чи перебуває це питання на контролі у народних депутатів від Чернігова?

Проблема незадовільного стану транспортної інфраструктури та вулично-дорожньої мережі стоїть у порядку денному чи не кожного міста Україні.  Тут Чернігів не виключення. Тут варто звернути увагу на капітальний ремонт вул. Шевченка  (2,66 км.,  оціночна вартість 14,6 млн. грн.) та вул. Кирпоноса в м. Чернігові.

Серед проблем пов’язаних із неналежним станом об’єктів соціальної інфраструктури  варто відзначити необхідність  будівництво дитячого садку-ясел на 280 місць в 1-му мікрорайоні  «Масани» (оціночна вартість 33 млн грн). Не менш важливою є  реконструкція стадіону «Локомотив» в м. Чернігові та акушерсько-гінекологічного корпусу під дитячу поліклініку, дитяча поліклініка №1 Чернігівської міської ради по вул. Пирогова,15 (залишок робіт 32,2 млн грн).  Щодо стадіону «Локомотив», то Чернігівська міська рада у Програмі економічного та соціального розвитку м. Чернігова на 2015 рік передбачала роботи по реконструкції стадіону «Локомотив» по вул. Жабинського, 19. Планувалось на це виділити 38,2 млн. грн. Однак жодних робіт не було здійснено. Стосовно акушерсько-гінекологічного корпусу, то загальна вартість реконструкції у цінах 2016 року становить 41,9 млн грн. Залишок робіт на 2016 рік – 32,2 млн грн. Об’єкт розрахований на 325 відвідувань за зміну. Реконструкція об’єкту розпочата ще в 2008 році. Через брак коштів роботи призупинялись. У 2012 році з державного бюджету виділялось понад 6,1 млн.грн., але цього не вистачило на завершення робіт.

Серед проблем, які не потребують значних державних коштів, але важливі з точки зору реагування та контролю народних депутатів варто відзначити проблеми  порушень вимог закону про охорону культурної спадщини, земельного та  містобудівного законодавства. Це і незаконний житловий багатоповерховий будинок біля Єлецького монастиря по вул. Князя Чорного, 4-а та будівництво групи житлових будинків на березі р. Стрижень по проспекту Перемоги, 119, що має ознаки самочинного будівництва та здійснювалося із порушеннями режиму прибережної захисної смуги р. Стрижень за сприяння посадових осіб Чернігівської міської та завдяки бездіяльності контролюючих і правоохоронних органів.

Маючи карту проблем кожного із виборчих округів Чернігова та області місцеві ініціативні групи можуть не лише впливати на включення вищезазначених проблем до порядку денного народних депутатів, але й контролювати стан просування у вирішенні кожної  із цих проблем. Нещодавно розроблена методика Фундації «Відкрите суспільство» дає відповіді на питання виборців та пропонує 5 кроків на шляху лобіювання вирішення місцевих проблем коштом державного бюджету із  залученням народного депутата.

Застосування методики дасть змогу народним депутатам вирішити місцеві проблеми виборців їх округів  не стаючи «тушками», «кнопкодавами» та уникаючи політично та корупційно мотивованих бюджетних рішень. Вже другий рік поспіль, плани надходжень місцевих бюджетів перевиконуються і нещодавно, за результатами піврічної  та звітності за 9 місяців 2016 року, були внесенні зміни до місцевих бюджетів. Але коштів на вирішення важливих, масштабних та гострих проблем не вистачає. В кращому разі, знаходяться кошти на розробку або оновлення проектно-кошторисної та іншої документації або виділяються кошти не невеликі об’єкти.

За даними цьогорічного червневого звіту Рахункової палати за 2015 рік, у більшості регіонів продовжувалася практика розпорошення коштів Державного фонду регіонального розвитку на фінансування значної кількості низьковартісних робіт. З 763 об’єктів будівництва, реконструкції та капітального ремонту, що фінансувалися за рахунок коштів ДФРР, 356 об’єктів (47%) передбачали фінансування в обсязі менше 1 млн грн, з них 18 об’єктів – в обсязі менше 100 тис. грн.

Зупинити практику «ручного підгодовування» народними депутатами їх виборчих округів

Міські голови та депутати місцевих рад, зрештою ініціативні групи виборців,  очікують внеску у вирішення місцевих проблем. Що робити народному депутату аби не підатися спокусі стати «тушкою» чи «кнопкодавом»  і  все ж зробити внесок у вирішення місцевих проблем? В умовах коли передвиборчим програмам народних депутатів звично бракує конкретики щодо місцевих проблем, а звіти про діяльність переважно містять статистичну інформації про кількість звернень виборців та стан реагування на них, відповісти на ці питання не так вже й легко.  Важливим є публічне формування пріоритетів  народного депутата щодо місцевих проблем, які потребують коштів із державного бюджету.

Часто виборцям важко відповісти на важливе питання щодо того, кому ж дякувати за вирішення місцевої проблеми. На «лаври» претендують і міський голова, і місцеві депутати, і депутати обласної ради. Тут вкрай важливим для народного депутата, є показ того яким чином він зробив внесок у вирішення конкретної місцевої проблеми та чи вдалося йому уникнути ризиків політичної корупції. Можна суттєво вплинути на вирішення місцевих проблем та попередити ризики політичної корупції в діяльності народного депутата,  якщо використовувати нещодавно розроблену методику Фундації «Відкрите суспільство», що має зупинити практику «ручного підгодовування» народними депутатами їх виборчих округів.

Тепер виборці можуть самостійно, протягом всієї каденції парламентаря, впливати на пріоритети його діяльності, оцінювати та попереджати ризики політичної корупції. Нещодавно розроблена методика аналітичним центром Фундація «Відкрите суспільство»,  вже пройшла апробацію у декількох виборчих округах, пропонує 5 простих кроків, починаючи з того, що громадськість сама формує порядок денний та визначає найбільш пріоритетні проблеми, які повинен вирішити депутат від виборчого округу.

1. Формування «суспільного порядку денного». Проблематика виборчого округу.
2. Оцінка порядку денного депутата (передвиборча програма та звіти про діяльність).
3. Оцінка готовності депутата до публічних консультацій щодо включення проблем суспільного порядку денного до його порядку денного .
4. Оцінка внеску народного депутата у вирішення проблеми виборців виборчого округу.
5. Оцінка ризиків політичної корупції.

Для того аби впливати на порядок денний народного депутата на рівні виборчого округу, громадянам, які проживають на його території потрібно об’єднатися  та спільно визначити «суспільний порядок денний» (ТОП-10 проблем та об’єктів), які потребують уваги парламентаря. Інструментом для координації місцевих ініціатив та їх публічного артикулювання є громадське партнерство «Порядок денний народних депутатів України без ризиків політичної корупції». Приєднатися до партнерства, отримати експертну та методичну підтримку розробки та уточнення «суспільного порядку денного» для Вашого виборчого округу можна вже зараз.

Матеріал підготовлений за результатами проекту «Громадський моніторинг виділення фондів для округу», що виконується Фундацією «Відкрите суспільство» в рамках проекту, що є частиною заходів Програми USAID «РАДА»: відповідальність, підзвітність, демократичне парламентське представництво».

Думки і твердження, висловлені у даній публікації, відображають особисту позицію автора та можуть не співпадати з позицією USAID, Фонду Східна Європа і Програми РАДА.