Здалеку Америка інша
01.09.2004
П’ять українських дівчат з різних куточків України, пройшовши конкурсний відбір, відвідали Америку.
За океаном залишилися Чернігівщина, Полтавщина, Київщина, Івано-Франківщина та Житомирщина. І постали перед ними Вашингтон та в штаті Айова місто Ньютон, що є центром Америки. Молодих та ініціативних цікавив розвиток та порівняння роботи третього сектору, а саме - недержавні неприбуткові організації.
Заокеанський переліт
Чотири перельоти, півтори доби в кріслі літака, різношерсте спілкування з усіх сторін, люди темно - та білошкірі в джинсах, обличчя в паранджі - все приваблює і відштовхує. Все зовсім різне…
Напруга зростає. Така дивна Європа, а що є сама Америка? Невже фільми показують американського пересічного громадянина?..
Нарешті аеропорт у Вашингтоні…
Перший погляд з вікна літака – все дуже охайно, чисто та безпечно зроблене. Всі привітні, багато посмішок незнайомих далеких людей...
Все таке дивакувате. Ні - просто інше…Ще два перельоти і ми - на місці, в місті Ньютон (населення - менше 16 000 тис.), штат Айова.
Посмішки і гамбургери
Зустрічають представники приймаючої організації - двоє пенсіонерів, кожному з них здоров’я і внутрішньої гармонії вистачає - видно з посмішки…
Дуже привітні і, навіть, знають декілька слів українською. Дружньо посміхаємось, приємно чути рідну мову.
Приймаюча організація O.P.E.N. об’єднує ініціативних волонтерів, які працюють заради просвіти та обміну досвідом молоді, представників політичної еліти з різних країн світу.
Приймаючі родини, де розмістилися українські делегати, це - люди літнього віку, пенсіонери. Вони ведуть активний стиль життя, хочуть поспілкуватися з молоддю інших країн, можуть і досвідом поділитися, розказати про країну та звичаї.
Добрі обережні люди. Загально прийнята концепція «help yourself» дуже актуальна починаючи з дрібниць. Наприклад, поїсти в незнайомій родині, де зупинився на лічені дні. Можна, зовсім ні у кого не питаючи, залізти в холодильник і брати все, що заманеться.
Але одразу ж пропадає бажання брати все. Бо все - це гамбургери та напівфабрикатах. Через кілька днів після такої їжі розумієш - або ти злетиш як кулька, або просто луснеш від кількості сухом’ятки… Але це - деталі.
Без краваток і на самокаті
Багато різноманітних зустрічей: з послом України в США, візит до мера міста Ньютона, недержавних неприбуткових організацій, поліції, пожежного департаменту, бізнесової структури MayТag, в’язниці, університету штату Айова...
Багато зустрічей дають зрозуміти, що все не лише різне, все просто по-іншому. Адміністративний поділ трішки нагадує Україну. Рішення місцевого й інших рівнів приймають громадяни, а не чиновники за закритими дверима. Посадовці не носять щодня краваток, а декан інженерного факультету університету рівня штату зодягнений в кепку, футболку з кросівками та роз’їздзжає на recwey (пристрій для швидкого пересування, дещо нагадує самокат).
Все дуже просто і зроблено для людей, їх комфорту.
Дивує американських партнерів робота наших НДО, мов, чи можливо взагалі працювати без постійної підтримки зі сторони держави, бізнесових структур (в якості не спонсорської підтримки, а так би мовити меценатства).
Можна, відповідаємо ми, але прикладаючи неабиякі зусилля та купу нервів.
Марафон велосипедистів
Великим святом для міста був марафон велосипедистів RECBRAY. Понаїхало їх аж 30 000 чолок. Але всі себе дуже затишно почували, адже жителі міста, родини (в т.ч. родини, де зупинилися дівчата) всі відкривали двері та пропонували поїсти, зупинитися, прийняти ванну і таке інше.
Напевне за останній рік, яскравими подіями в житті міста були проїзд через місто велосипедистів та візит п’яти чудових українських дівчат. Незважаючи на невелику кількість населення та розмір, місто Ньютон досить привабливе та затишне місце. Можливо, не так для кар’єри, як для побудови сімейного життя.
Революція і пельмені
Американці відрізняються від українців: інший менталітет, звичаї, традиції, звички - особливо питання пунктуальності! Їм важко зрозуміти нас, нам – їх. Багато запитань та відповідей. Знають західні громадяни про Помаранчеву революцію. Говорять про неї, як про історичний факт з продовженням, аналізуючи останні події в керівництві Верховної Ради.
Розуміють та хочуть допомогти, але поняття допомоги дуже різне в наших культурах. Важко роз’яснити нашим громадянам, що є демократією… В Америці вона не є формальною, вона дійсно працює. Її результати відображаються в усіх аспектах життя, в житті кожного громадянина.
Багато українців заповнюють міста Штатів, мають свої українські села та магазини з українськими написами «Українська книга», «Пельмені» й таке інше.
Вперед, до клопотів
Багато ідей, роздумів, ініціативи, натхнення, трішки розчарування… Повертаємось назад додому, на рідну землю.
Антураж безпеки розсіюється. Рівень життя та культури вже не набирає обертів, а навпаки… Від аеропорту до аеропорту все частіше в мозку як кадри згадуються банальні проблеми, питання роботи, навчання, побутові клопоти українського життя…
Так, дійсно, здалеку Америка зовсім не така…
«Не такий страшний той чорт, як його малюють». Він просто у них інший. І навіть не чорт зовсім…
Тетяна Громова
[url=http://m21.org.ua/gallery_0_000America.html]Фоторепортаж ...[/url]
|
|
